ілюзія
ІЛЮЗІЯ, ї, ж. 1. Оманливе, хибне сприймання дійсності; хибне уявлення про що-небудь. А врешті, коли моя муза справді дає Вам [А. Ю. Кримському] і другим людям.. якусь ілюзію світла,- нехай то буде навіть оптична облуда,- не мені нарікати на неї (Л. Укр., V, 1956, 326); Ти не любила... Час останній... Який же біль, який же біль!.. Та за ілюзію кохання навіки вдячний я тобі (Сос., І, 1957, 189); // Необгрунтована надія, нездійсненна мрія. Гаснуть ілюзії ворогів про можливість перемоги над Росією (Петльов., Хотинці, 1949, 97).
2. Програмний номер ілюзіоніста (у 1 знач.).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ілюзія | ілюзії |
Родовий | ілюзії | ілюзій |
Давальний | ілюзії | ілюзіям |
Знахідний | ілюзію | ілюзії |
Орудний | ілюзією | ілюзіями |
Місцевий | на/у ілюзії | на/у ілюзіях |
Кличний | ілюзіє | ілюзії |