імовірний
ІМОВІРНИЙ (ЙМОВІРНИЙ), а, е. 1. Те саме, що можливий 3. Не тільки імовірні, але неминучі в епоху імперіалізму національні війни з боку колоній та напівколоній (Ленін, 22, 1950, 287); Страховище, безумовно, було дніпровською собакою. Або, може, величезним сомом. Останнє більш імовірне (Донч., VI, 1957, 7).
2. заст. Довірливий.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | імовірний | імовірна | імовірне | імовірні |
Родовий | імовірного | імовірної | імовірного | імовірних |
Давальний | імовірному | імовірній | імовірному | імовірним |
Знахідний | імовірний, імовірного | імовірну | імовірне | імовірні, імовірних |
Орудний | імовірним | імовірною | імовірним | імовірними |
Місцевий | на/у імовірному, імовірнім | на/у імовірній | на/у імовірному, імовірнім | на/у імовірних |