інжир
ІНЖИР, у, ч. 1. Фігове дерево; смоківниця, смоква. Основні шкідники інжиру - метелиця, листоблішка та лубоїд (Колг. енц., II, 1956, 565).
2. Солодкий м'ясистий плід цього дерева, що вживається звичайно сушеним; фіга, смоква. Не випускаючи [гостей] .., татарки.. частували їх.. свіжим інжиром (Коцюб., І, 1955, 289).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | інжир | інжири |
Родовий | інжиру | інжирів |
Давальний | інжирові, інжиру | інжирам |
Знахідний | інжир | інжири |
Орудний | інжиром | інжирами |
Місцевий | на/у інжирі | на/у інжирах |
Кличний | інжире | інжири |