інкорпорація
ІНКОРПОРАЦІЯ, ї, ж. 1. книжн. Включення до свого складу чого-небудь; приєднання. Інкорпорація нових районів.
2. лінгв. Спосіб синтаксичного зв'язку між словами в реченні, при якому головний член словосполуки зливається з підрядними членами у фонетико-морфологічний комплекс, аналогічний слову.
3. юр. Зібрання в єдине ціле законів та інших правових актів, виданих у різний час, без зміни їхнього змісту. Інкорпорація чинних законів.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | інкорпорація | інкорпорації |
Родовий | інкорпорації | інкорпорацій |
Давальний | інкорпорації | інкорпораціям |
Знахідний | інкорпорацію | інкорпорації |
Орудний | інкорпорацією | інкорпораціями |
Місцевий | на/у інкорпорації | на/у інкорпораціях |
Кличний | інкорпораціє | інкорпорації |