інсорсинг
ІНСОРСИНГ, -у, ч. Додаткове використання внутрішніх ресурсів компанії. // Створення власних автономних структурних одиниць (компаній), що надають спеціалізовані послуги, як підрозділам підприємства, так і зовнішнім контрагентам; зазичай відбирають стандартні, загальні для декількох підрозділів оперативні процеси і доручають виконувати їх автономному центру спільного обслуговування; за надані підрозділам компанії послуги він стягує з кожного з них плату, пропорційну обсягу послуг; найчастіше інсорсинг застосовують для процесів, пов'язаних з фінансами (обробка витрат, нарахування заробітної плати), трудовими ресурсами (ведення трудових записів працівників, тренінги) та інформаційними системами (системна підтримка, навчання); інсорсинг дозволяє підприємствам знизити витрати невикористовуваної потужності; прикладом інсорсингу у підприємства, що володіє будинком, є здача частини будинку в оренду за ринковою ціною; прикладом інсорсингу у підприємства, що володіє власним складом, є прийняття на зберігання товарів сторонніх осіб на період, коли склад не використовується підприємством.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | інсорсинг | інсорсинги |
Родовий | інсорсингу | інсорсингів |
Давальний | інсорсингові, інсорсингу | інсорсингам |
Знахідний | інсорсинг | інсорсинги |
Орудний | інсорсингом | інсорсингами |
Місцевий | на/у інсорсингу | на/у інсорсингах |
Кличний | інсорсингу | інсорсинги |