інтердикт
ІНТЕРДИКТ, у, ч. У католицькій церкві - повна або часткова заборона відправляння богослужінь, релігійних обрядів, що її накладав папа з метою покарання.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | інтердикт | інтердикти |
Родовий | інтердикту | інтердиктів |
Давальний | інтердиктові, інтердикту | інтердиктам |
Знахідний | інтердикт | інтердикти |
Орудний | інтердиктом | інтердиктами |
Місцевий | на/у інтердикті | на/у інтердиктах |
Кличний | інтердикте | інтердикти |