інтересний
ІНТЕРЕСНИЙ, а, е. 1. Який привертає увагу, викликає інтерес, зацікавлення; цікавий. Дякую і за обидва збірники: це такий багатий, інтересний матеріал (Коцюб., III, 1956, 344); Він обіцяв показати інтересні досліди над щепленням рослин (Смолич, І, 1958, 77).
2. розм. Те саме, що гарний 1; вродливий, привабливий. - Бачили ту Рухлю, що продає дьоготь у місті? Господи, яка інтересна! (Н.-Лев., IV, 1956, 75).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | інтересний | інтересна | інтересне | інтересні |
Родовий | інтересного | інтересної | інтересного | інтересних |
Давальний | інтересному | інтересній | інтересному | інтересним |
Знахідний | інтересний, інтересного | інтересну | інтересне | інтересні, інтересних |
Орудний | інтересним | інтересною | інтересним | інтересними |
Місцевий | на/у інтересному, інтереснім | на/у інтересній | на/у інтересному, інтереснім | на/у інтересних |