інтонаційний
ІНТОНАЦІЙНИЙ, а, е. Стос до інтонації Вірші поділяються на рядки, що являють собою окремі інтонацінні групи слів (Деякі пит. поет. майстерн., 1956, 93), Ряд досліджень присвячено вивченню інтонаційної чутливості, такої важливої для музиканта (Рад. психол. наука , 1958, 15); У виконанні актриси [Борисоглібської] цей образ відзначався багатством інтонаційних барв у діалогах (Минуле укр. театру, 1953, 154).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | інтонаційний | інтонаційна | інтонаційне | інтонаційні |
Родовий | інтонаційного | інтонаційної | інтонаційного | інтонаційних |
Давальний | інтонаційному | інтонаційній | інтонаційному | інтонаційним |
Знахідний | інтонаційний, інтонаційного | інтонаційну | інтонаційне | інтонаційні, інтонаційних |
Орудний | інтонаційним | інтонаційною | інтонаційним | інтонаційними |
Місцевий | на/у інтонаційному, інтонаційнім | на/у інтонаційній | на/у інтонаційному, інтонаційнім | на/у інтонаційних |