інтригувати
ІНТРИГУВАТИ, ую, уєш, недок. 1. неперех. Здійснювати інтриги проти кого-небудь. - Інші, розізлившися на вас, почнуть інтригувати, встромляти вам палки в колеса (Шовк., Інженери, 1956, 142); Вельможне панство тоне в розкошах, марнує час у хвастощах, інтригує при дворі безвільного короля (Кач., II, 1958, 411).
2. перех. Збуджувати цікавість загадковістю, неясністю, таємничістю; зацікавлювати. Це почало мене інтригувати. Невже він стежить за мною? (Коцюб., І, 1955, 428); Я догадався: це Тамара.., про неї останнім часом сестра часто говорила мені, інтригувала її красою (Грим., Подробиці.., 1956, 42).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | інтригую | інтригуємо |
2 особа | інтригуєш | інтригуєте |
3 особа | інтригує | інтригують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | інтригуватиму | інтригуватимемо |
2 особа | інтригуватимеш | інтригуватимете |
3 особа | інтригуватиме | інтригуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | інтригував | інтригували |
Жіночий рід | інтригувала | |
Середній рід | інтригувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | інтригуймо | |
2 особа | інтригуй | інтригуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | інтригуючи | |
Минулий час | інтригувавши |