інтуїтивний
ІНТУЇТИВНИЙ, а, е. Який грунтується на інтуїції (у 1 знач.). У домарксистській естетиці і, особливо, в естетичних теоріях сучасного Заходу здатність інтуїтивного проникнення в художній образ наділяється якимось надприродним змістом, містичною силою (Мист., 4, 1965, 12); В літературі та мистецтві в той час [у перші роки Радянської влади] .. проповідувались погляди про «ірраціональну» суть мистецтва, його інтуїтивний характер (Розв. науки в УРСР.., 1957, 10); // Зумовлений інтуїцією. Він мимохіть поклав руку на свій автомат, як перед близькою небезпекою. Краєм ока Воронцов помітив цей інтуїтивний солдатський жест (Гончар, III, 1959, 429).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | інтуїтивний | інтуїтивна | інтуїтивне | інтуїтивні |
Родовий | інтуїтивного | інтуїтивної | інтуїтивного | інтуїтивних |
Давальний | інтуїтивному | інтуїтивній | інтуїтивному | інтуїтивним |
Знахідний | інтуїтивний, інтуїтивного | інтуїтивну | інтуїтивне | інтуїтивні, інтуїтивних |
Орудний | інтуїтивним | інтуїтивною | інтуїтивним | інтуїтивними |
Місцевий | на/у інтуїтивному, інтуїтивнім | на/у інтуїтивній | на/у інтуїтивному, інтуїтивнім | на/у інтуїтивних |