історичний
ІСТОРИЧНИЙ, а, е. 1. Стос. до історії (у 1-5 знач.). Дослідники повинні з'ясовувати й глибоко мотивувати історичну закономірність постанов партії й уряду, їх об'єктивну необхідність та обумовленість (Ком. Укр., 5, 1960, 44); Нам потрібний для збірника всякий матеріал, особливо ж бажалось би мати історичний (Коцюб., III, 1956, 237); Засвоєння історичних знань учнями особливо важливе тому, що наше молоде покоління.. не пройшло тієї великої школи життя та боротьби, що випала на долю старшого покоління (Укр. іст. ж., 1, 1960, 87); Історичні дослідження; // Признач. для висвітлення питань історії (у 3, 4 знач.). Історичний журнал; // Признач. для підготовки істориків. Історичний факультет; // Признач. для зберігання й показу пам'яток історії. Історичний музей організував виставку (Рад. Укр., 12. XI 1948, 3); // Опертий на минуле. Чим краще ми знатимемо історичний досвід, тим успішніше зможемо вирішувати актуальні питання сучасності (Ком. Укр., 10, 1966, 24).
2. Який існував у дійсності, відповідає реальній дійсності; невигаданий. Подія, про яку.. згадував гуцул, дійсно мала місце й була історичним фактом (Хотк., II, 1966, 364); Історична особа.
3. Важливий для історії, який увійшов в історію (у 4 знач.); знаменний. Перемога Радянського Союзу у Великій Вітчизняній війні мала всесвітньо-історичне значення (50 р. Вел. Жовтн. соц. рев., 1967, 22); Ніхто ще не знав про його призначення, про історичну нараду, в якій він за одним столом з народними полководцями щойно брав участь (Гончар, II, 1959, 400).
4. Який висвітлює відображає події з історії (у 4 знач.). - Коли в вас є наукові історичні книжки, то будьте ласкаві, дайте мені.., - сказала Ватя (Н.-Лев., IV, 1956, 103); Добре було б, якби хто написав довгу повість історичну і другу з сучасного життя (Л. Укр., V, 1956, 115); Це була історична картина (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 79); // В основу змісту якого покладено факти, події з історії. Історичні пісні.
5. Який підходить до явищ із погляду їх виникнення та розвитку; який розглядає явища в зв'язку з конкретними умовами їх існування на різних етапах розвитку. Марксизм вимагає безумовно історичного розгляду питання про форми боротьби (Ленін, 11, 1949, 181); // Який відображає, вивчає що-небудь у його послідовному розвитку. Історичний словник - словник, що ставить своїм завданням простежити історію слів даної мови (Сл. лінгв. терм., 1957, 77); Історична фонетика.
^ Історичний матеріалізм - наука про загальні закони розвитку суспільства та їх дію в різних суспільно-економічних формаціях. Історичний матеріалізм розкриває загальні закони розвитку суспільства й тим самим озброює всі суспільні науки методом пізнання (Наука.., 2, 1967, 3).
6. Пов'язаний з певним періодом розвитку суспільства; не вічний, минущий. Силою історичних обставин українські землі були розшматовані на кілька частин (Рильський, III, 1956, 40); Історична категорія.
7. Який стосується того часу, від якого збереглися речові пам'ятки; протилежне доісторичний. Щоб зберегти Будапешт, врятувати від загибелі його історичні цінності, пам'ятки культури й мистецтва,.. радянське командування пропонувало оточеним гуманні умови капітуляції (Гончар, III, 1959, 236); Історична доба; Історичні пам'ятки.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | історичний | історична | історичне | історичні |
Родовий | історичного | історичної | історичного | історичних |
Давальний | історичному | історичній | історичному | історичним |
Знахідний | історичний, історичного | історичну | історичне | історичні, історичних |
Орудний | історичним | історичною | історичним | історичними |
Місцевий | на/у історичному, історичнім | на/у історичній | на/у історичному, історичнім | на/у історичних |