контрольний
КОНТРОЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до контроль; який здійснює контроль. Контрольний орган; Контрольний апарат; // Признач. для контролю. На контрольній ділянці застосовували таку ж агротехніку, яку запроваджуємо завжди при сівбі озимини (Колг. Укр., 2, 1954, 9); Перед контрольною роботою- з тригонометрії в класі завжди помічалось незвичайне пожвавлення (Донч., V, 1957, 349); // у знач. ім. контрольна, ної, ж., розм. Перевірна письмова робота в школі. Галя згадала, що на сьогодні ж контрольну з арифметики призначено (Ів., Таємниця, 1959, 23).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | контрольний | контрольна | контрольне | контрольні |
Родовий | контрольного | контрольної | контрольного | контрольних |
Давальний | контрольному | контрольній | контрольному | контрольним |
Знахідний | контрольний, контрольного | контрольну | контрольне | контрольні, контрольних |
Орудний | контрольним | контрольною | контрольним | контрольними |
Місцевий | на/у контрольному, контрольнім | на/у контрольній | на/у контрольному, контрольнім | на/у контрольних |