вкорінювати
ВКОРІНЮВАТИ (УКОРІНЮВАТИ), юю, юєш і ВКОРІНЯТИ (УКОРІНЯТИ), яю, яєш, недок., ВКОРЕНИТИ (УКОРЕНИТИ), ню, ниш, док., перех. 1. Саджаючи, давати можливість закріпитися корінням у грунті (про рослини).
2. перен. Міцно встановлювати, запроваджувати. Ми будемо працювати, щоб вкоренити в свідомість, у звичку, в повсякденний побут мас правило: "всі за одного і один за всіх".. (Ленін, 31, 1951, 99); // Зміцнювати, посилювати. Оті простенькі сільські байки, як дрібні, тонкі корінчики, вкорінюють у нашій душі любов до рідного слова (Фр., IV, 1950, 134).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вкорінюю | вкорінюємо |
2 особа | вкорінюєш | вкорінюєте |
3 особа | вкорінює | вкорінюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вкорінюватиму | вкорінюватимемо |
2 особа | вкорінюватимеш | вкорінюватимете |
3 особа | вкорінюватиме | вкорінюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вкорінював | вкорінювали |
Жіночий рід | вкорінювала | |
Середній рід | вкорінювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вкорінюймо | |
2 особа | вкорінюй | вкорінюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вкорінюючи | |
Минулий час | вкорінювавши |