очікуваний
ОЧІКУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до очікувати. Тим часом так нетерпляче очікувана відповідь не надходить (Коцюб., III, 1956, 119); Тільки радість буває очікуваною, бо людина щодня її для себе виборює, а лихо приходить неждано (Руд., Остання шабля, 1959, 389); Довго очікувана буря ударила згори на ліс, трусонула під корінь, стала трощити все (Ю. Янов., І, 1958, 319).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | очікуваний | очікувана | очікуване | очікувані |
Родовий | очікуваного | очікуваної | очікуваного | очікуваних |
Давальний | очікуваному | очікуваній | очікуваному | очікуваним |
Знахідний | очікуваний, очікуваного | очікувану | очікуване | очікувані, очікуваних |
Орудний | очікуваним | очікуваною | очікуваним | очікуваними |
Місцевий | на/у очікуваному, очікуванім | на/у очікуваній | на/у очікуваному, очікуванім | на/у очікуваних |