пихнути
ПИХНУТИ, рідко ПИХКНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до пихкати. Матій потягнув люльку, пихнув їдучим димом (Кол., Терен.., 1959, 200); Замовкли, лиш цигарки блищали. От якась пихнула полум'ям і на мить освітила убогу хатину (Головко, І, 1957, 97); З-за скелі вишмигнула машина. Вона пихкнула і зненацька стала (Рудь, Гомін.., 1959, 31); Порткрани. Щогл шеренга. Востаннє пихнула димком і відійшла «Онєга» (Шер., Дружбою.., 1954, 79); Вікна були висаджені, але з них полум'я таке пихнуло, що всі мимоволі відступилися (Шовк., Починається юність, 1938, 187).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пихну | пихнемо |
2 особа | пихнеш | пихнете |
3 особа | пихне | пихнуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | пихнув | пихнули |
Жіночий рід | пихнула | |
Середній рід | пихнуло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | пихнімо | |
2 особа | пихни | пихніть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | пихнувши |