звуконепроникний
ЗВУКОНЕПРОНИКНИЙ, а, е. 1. Який не пропускає звуків і шумів. На основі склопластиків виготовляють кузови машин, корпуси катерів, звуконепроникні плити, покрівлю, труби (Рад. Укр., 18.II 1964, 2).
2. Ізольований від звуків, шумів. Радянські космонавти проходять спеціальне тренування в умовах ізоляції у звуконепроникних камерах (Наука.., 7, 1961, 15).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | звуконепроникний | звуконепроникна | звуконепроникне | звуконепроникні |
Родовий | звуконепроникного | звуконепроникної | звуконепроникного | звуконепроникних |
Давальний | звуконепроникному | звуконепроникній | звуконепроникному | звуконепроникним |
Знахідний | звуконепроникний, звуконепроникного | звуконепроникну | звуконепроникне | звуконепроникні, звуконепроникних |
Орудний | звуконепроникним | звуконепроникною | звуконепроникним | звуконепроникними |
Місцевий | на/у звуконепроникному, звуконепроникнім | на/у звуконепроникній | на/у звуконепроникному, звуконепроникнім | на/у звуконепроникних |