барокко
БАРОККО, невідм., с. Стилістичний напрям у європейському мистецтві кінця XVI - середини XVIII ст., що характеризується примхливістю форм та декоративною пишністю. Стиль барокко характерний вільною трактовкою класичних форм архітектури (Архіт. Рад. Укр., 5, 1939, 41); Минув, як сон, блаженний час і готики й барокко. Іде чугунний ренесанс (Тич., І, 1957, 69).