БИСТРОУМНИЙ, а, е. Який відзначається здатністю швидко схоплювати розумом, розуміти; бистрий на розум; кмітливий. Нарешті Сельм і Тур обрали мага, Людину бистроумну, красномовну (Крим., Вибр., 1965, 198); - І гніватись на нього? Та за що?.. Що бистроумний? Хитрий? (Коб., І, 1956, 77).