битка
БИТКА, и, ж. 1. Сільськогосподарське знаряддя для первинної обробки льону і конопель, подібне до тернищ, але з ширшою щілиною для мечика. Дві битки й терниця трахкотять од ранку до ночі (Головко, II, 1957, 24).
2. діал. Варене яйце, яким б'ються навбитки; розбите яйце. У мене є з двадцять биток (Сл. Гр.); - Оцей рудий дідько.. на великдень бере не тільки цілі крашанки, але й битки: він дуже ласий до яєць (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 46).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | битка | битки |
Родовий | битки | биток |
Давальний | битці | биткам |
Знахідний | битку | битки |
Орудний | биткою | битками |
Місцевий | на/у битці | на/у битках |
Кличний | битко | битки |
биток
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | биток | битки |
Родовий | битка | битків |
Давальний | биткові, битку | биткам |
Знахідний | биток | битки |
Орудний | битком | битками |
Місцевий | на/у битку | на/у битках |
Кличний | битку | битки |