босоніжка
БОСОНІЖКА, и, ж. Дівчина, жінка, що ходить боса, босоніж. Білявенька, русявенька босоніжка, Михайлова маленька сестричка Мелася, як почує, що дід говорить і сміється, зараз собі теж піддзвонюе... (Вовчок, І, 1955, 338); [Принцеса:] Годі, люди, і шана, й посміх не до речі справді принцесі-босоніжці (Л. Укр., II, 1951, 212); * Образно. Липневий день мандрує пішки. Казки нашіптує малечі. Берези, ніжні босоніжки, Задумались про синій вечір (Мал., І, 1956, 281).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | босоніжка | босоніжки |
Родовий | босоніжки | босоніжок |
Давальний | босоніжці | босоніжкам |
Знахідний | босоніжку | босоніжки, босоніжок |
Орудний | босоніжкою | босоніжками |
Місцевий | на/у босоніжці | на/у босоніжках |
Кличний | босоніжко | босоніжки |