бродники
БРОДНИКИ, -ів, мн. Населення узбережжя Азовського моря та нижнього Дону в 12 – 1му ст., можливо слов'янське; брали участь у міжусобицях руських князів, русько-половецьких і русько-татарських боях; уперше згадані в Іпатіївському літописі у 1147 р.; деякі дослідники вважають їх прототипом козаків поряд з берладниками.