ваганти
ВАГАНТИ, -ів, мн. В 12 – 14-му ст. у деяких країнах Західної Європи – мандрівні актори, автори і виконавці пародійних та сатиричних пісень, здебільшого антиклерикальних пісень і вистав; ці пісні були далекі від аскетичних ідеалів ортодоксальної церкви; вони тісно пов'язані з традиціями латинської поезії каролінзького Відродження, сміливіше стали на шлях світської літератури, зважилися навіть пародіювати канонічні тексти та католицькі ритуали, епатувати клерикальний культ; найбільшим здобутком поезії вагантів вважається знаменита "Carmina burana" (складена на початку XIII ст.) – збірка латинських віршів як ліричних, еротичних, так і дидактичних та сатиричних; в Україні за доби бароко подібну роль виконували мандрівні дяки.