встрягати
ВСТРЯГАТИ (УСТРЯГАТИ), аю, аєш, недок., ВСТРЯГТИ (УСТРЯГТИ), гну, гнеш, док., діал. 1. в що. Влазити, вгрузати. Встряг старий в солому по самі пахви (Свидн., Люборацькі, 1955, 206); * Образно. Кожне слово було важким і, ніби цвях, встрягало в мозок (Коз., Вибр., 1947, 31).
2. поміж кого. Устрявати (в 2 знач.). Не раз і не два сам Сміт, бувши під джмелем, устрягав поміж танцюристів (Ю. Янов., II, 1958, 288).