еге
ЕГЕ1, част., розм. 1. ствердж. Уживається для підтвердження раніше висловленого. - Чи це ви, свахо, запилились? - спитала в Кайдашихи хазяйка. - Еге, моє серденько (Н.-Лев., II, 1956, 279); Коло цього будинку можна відпочити, еге, можна посидіти на приступцях, а тоді й далі (Мик., II, 1957, 316).
2. пит. Уживається для посилення запитання і спонукання до певної відповіді. Певно, він хлопчик добрий і любий - еге? (Вовчок, І, 1955, 377).
3. запереч. Уживається для вираження недовір'я, заперечення і т. ін. - Еге, спасибі вам! Ми Чіпки не дамо... Чіпка в нас буде, - обороняється Галя (Мирний, II, 1954, 255); - Знаєте що: та торба буде наша! - рішив він, - Еге, так тобі дід і дасть (Коцюб., І, ІУ55, 134); -Вустимку! Де ти? Еге! Він не такий дурний, щоб отак відразу і відгукнутися (Багмут, Опов., 1959, 10).
ЕГЕ2, виг. Уживається для вираження подиву при виявленні чогось непередбаченого, цікавого і т. ін. - Еге! Та ви он як - спати?! - доноситься до вас голос Якимів (Мирний, IV, 1955, 314).