ерато
ЕРАТО, невідм., ж. В давньогрецькій міфології – одна з 9 муз, покровителька любовної (еротичної) поезії; зображували її з лірою в руках; Ерато був присвячений місяць квітень.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Ерато | Ерато |
Родовий | Ерато | Ерато |
Давальний | Ерато | Ерато |
Знахідний | Ерато | Ерато |
Орудний | Ерато | Ерато |
Місцевий | на/у Ерато | на/у Ерато |
Кличний | Ерато | Ерато |
ерата
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Ерата | Ерати |
Родовий | Ерати | Ерат |
Давальний | Ераті | Ератам |
Знахідний | Ерату | Ерат |
Орудний | Ератою | Ератами |
Місцевий | на/у Ераті | на/у Ератах |
Кличний | Ерато | Ерати |