кавказці
КАВКАЗЦІ, ів, мн. (одн. кавказець, зця, ч.; кавказка, и, ж. ). Народи, що населяють Кавказ; уродженці Кавказу. В ту ж мить, мов за командою, поліцаї піднесли кавказцям заступи, граблі, ноші (Збан., Єдина, 1959, 244); Він скидався на кавказця чи взагалі на якогось мешканця півдня (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 88).
кавказець
КАВКАЗЕЦЬ див. кавказці.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кавказець | кавказці |
Родовий | кавказця | кавказців |
Давальний | кавказцеві, кавказцю | кавказцям |
Знахідний | кавказця | кавказців |
Орудний | кавказцем | кавказцями |
Місцевий | на/у кавказці, кавказцеві | на/у кавказцях |
Кличний | кавказцю | кавказці |
кавказка
КАВКАЗКА див. кавказці.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кавказка | кавказки |
Родовий | кавказки | кавказок |
Давальний | кавказці | кавказкам |
Знахідний | кавказку | кавказок |
Орудний | кавказкою | кавказками |
Місцевий | на/у кавказці | на/у кавказках |
Кличний | кавказко | кавказки |