ката
КАТА, -и, ж. Систематизована послідовність групи прийомів у японських бойових мистецтвах, які пов'язані один з одним принципами ведення бою з уявним одним чи декількома противниками; присутні у айкідо, дзюдо, карате, кендо та інших видах бойових мистецтв.
кат
КАТ, а, ч. 1. Той, хто здійснює смертні вироки або тілесне покарання, бере на тортури. А люде тихо Без всякого лихого лиха Царя до ката поведуть (Шевч., II, 1953, 356); - Не бий її..,- промовила вона до ката,- бач, яка вона безталанна (Мирний, І, 1954, 69); На драбині, приставленій до стовпа, стояв уже кат (Панч, Гомон. Україна, 1954, 249).
2. перен. Той, хто тиранить, убиває, мучить; мучитель, недолюдок. Слово, моя ти єдиная зброє. Ми не повинні загинуть обоє! Може, в руках невідомих братів Станеш ти кращим мечем на катів (Л. Укр., І, 1951, 126); Тоді ж, як грім під час негоди Впаде на голови катів, Нам сонце правди і свободи Засяє тисяччю огнів (Сто пісень.., 1946, 8); - Сестра я, сестра, - ридаючи, вигукувала вчителька, в нестямі пориваючись до отетерілих нападників. - Рубайте й мене, звірі, кати ви, нелюди... (Гончар, II, 1959, 93).
3. лайл. Біс, чорт. Який вас обезглуздив кат? (Котл., І, 1952, 185).
@ В ката; Кат би його (її, їх і т. ін. ) взяв, лайл.- уживається для вираження досади, незадоволення ким-, чим-небудь. А ти, задрипанко, шинкарко, Перекупко п'яна! Де ти в ката забарилась..? (Шевч., II, 1953, 286); Де вже його в ката тут шукати тії жалості..! (Мирний, III, 1954, 79); - Ага! От чого мені шкода, кат би його взяв,- піджака загубив (Довж., І, 1958, 386); До ката - дуже багато. - Я їх [дрова] уже й смалю добре, а проте ще до ката в сараї (Л. Янов., І, 1959, 363); Кат з ним; Кат його (її, їх і т. ін. ) бери (забери, забирай): а) уживається для вираження байдужого ставлення до кого-, чого-небудь; дарма, байдуже, все одно. На негоду судомить у суглобах, болять коліна. Та кат з ним, перетерпиться (Логв., Давні рани, 1961, 34); - Руку, ногу відіб'є - кат його бери. А от як голову знесе - вважай, каліка на все життя (Тют., Вир, 1964, 266); б) уживається для вираження досади, незадоволення ким-, чим-небудь. - Не треба ніякого вашого рейнського чи угорського [вина], кат його забирай... (Добр., Очак. розмир, 1965, 16); Кат [його, тебе, їх і т. ін. ] знає (зна) що (куди, як і т. ін. ) див. знати; На якого ката - уживається для вираження незадоволення в знач. нащо, навіщо. На якого ви ката 3 книжками носитесь в руках? (Бор., Тв., 1957, 129); Не взяв його (її, їх і т. ін. ) кат - уживається для вираження схвалення чогось, захоплення ким-, чим-небудь. Вона, кат її не взяв, препишна молодиця (Вовчок, VI, 1956, 293); Та й сам Ґава - не взяв його кат - догадливий удався (Фр., III, 1950, 64).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кат | кати |
Родовий | ката | катів |
Давальний | катові, кату | катам |
Знахідний | ката | катів |
Орудний | катом | катами |
Місцевий | на/у каті | на/у катах |
Кличний | кате | кати |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кат | кати |
Родовий | ката | катів |
Давальний | катові, кату | катам |
Знахідний | кат | кати |
Орудний | катом | катами |
Місцевий | на/у каті | на/у катах |
Кличний | кате | кати |