кнехти
КНЕХТИ, ів, мн. (одн. кнехт, а, ч. ). Парні тумби на палубі судна або на пристані для закріплювання канатів, снастей. Андрій і Марко скочили на берег і почали кріпити трос, обмотуючи ним береговий кнехт (Трубл., Шхуна.., 1940, 16); На пароплав було перетягнено солідний сталевий трос, його приладнали до кормових кнехтів (Ю. Янов., II, 1954, 94).
кнехт
КНЕХТ див. кнехти.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кнехт | кнехти |
Родовий | кнехта | кнехтів |
Давальний | кнехтові, кнехту | кнехтам |
Знахідний | кнехт | кнехти |
Орудний | кнехтом | кнехтами |
Місцевий | на/у кнехті | на/у кнехтах |
Кличний | кнехте | кнехти |