ковзанець
КОВЗАНЕЦЬ див. ковзанці.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ковзанець | ковзанці |
Родовий | ковзанця | ковзанців |
Давальний | ковзанцеві, ковзанцю | ковзанцям |
Знахідний | ковзанець | ковзанці |
Орудний | ковзанцем | ковзанцями |
Місцевий | на/у ковзанці | на/у ковзанцях |
Кличний | ковзанцю | ковзанці |
ковзанка
КОВЗАНКА, и, ж. Місце, де ковзаються (у 2 знач.). Малий десь вислизнув на вулицю на ковзанку з сусідськими дітьми (Кач., Вибр., 1947,275); Петрик, весело погукуючи на Грицька, помчав, як вихор, до ковзанки і з усього розгону простягся на льоду (Кучер, Пов. і опов., 1949, 272); // Спеціальний льодовий майданчик для ковзання на ковзанах. Вчора мене і ще двох учнів впіймали на тому, що ми замість школи три дні ходили на ковзанку, яка на стадіоні «Динамо» (Сміл., Сашко, 1957, 8).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ковзанка | ковзанки |
Родовий | ковзанки | ковзанок |
Давальний | ковзанці | ковзанкам |
Знахідний | ковзанку | ковзанки |
Орудний | ковзанкою | ковзанками |
Місцевий | на/у ковзанці | на/у ковзанках |
Кличний | ковзанко | ковзанки |