котурни
КОТУРНИ, ів, мн. 1. іст. Взуття типу сандалій з високими дерев'яними підставками під підошвами, яке взували давньогрецькі й давньоримські актори для збільшення зросту, надання величі постаті. Котурни стоять осторонь - їх швидко будуть прив'язувати до ніг (Янов., IV, 1959, 39).
@ Піднятий на котурни - неприродно, нежиттєво створений. Художні засоби [М. Рильського] природно-емоційні, а не штучно підняті на котурни (Мал., Думки.., 1959, 17); Ставати (спинатися і т. ін. ) на котурни - бути зарозумілим, підносити себе. Я ніколи не хотів ставати на котурни, ані щадити себе (Фр., І, 1955, 30).
2. перен. Про неприродне зображення чого-небудь, неприродний спосіб триматися, поводитися. [Монтаньяр:] Подумай щиро, без котурнів, без пафосу фальшивого (Л. Укр., II, 1951, 175).