купчаки
КУПЧАКИ, ів, мн. (одн. купчак, а, ч. ) (Tagetes erectus L.), діал. Повняки. Настя повішала на стінах два ряди гарних образів від жердки аж до мисника, ще й позаквітчувала їх купчаками та кучерявою м'ятою (Коцюб., І, 1955, 53); І ось непомітна зайшла ніч, купчакй гостро запахли на грядці (Ю. Янов., Мир, 1956, 68).
купчак
КУПЧАК див. купчаки.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | купчак | купчаки |
Родовий | купчака | купчаків |
Давальний | купчакові, купчаку | купчакам |
Знахідний | купчак | купчаки |
Орудний | купчаком | купчаками |
Місцевий | на/у купчаку | на/у купчаках |
Кличний | купчаку | купчаки |