кустодія
КУСТОДІЯ, -ї, ж. 1. У Стародавньому Римі – приміщення для озброєної охорони, сховище або в'язниця. 2. Невеликий релікварій для збереження святих мощів у часи європейського Середньовіччя. 3. Смужка білого паперу, якою в 17 – першій половині 19-го ст. іноді прикривали сургучеву печатку складеного листа для захисту від ушкоджень. // Короблочки (металеві, кістяні, рогові та ін.), в які інколи вкладались печатки, що привішувались на шовкових шнурках внизу багатьох древніх грамот.