казарма
КАЗАРМА, и, ж. Спеціальна будівля для розміщення військової частини. - Айда в казарми! Айда в неволю! - Неначе крикне хто надо мною. І я прокинусь (Шевч., II, 1953, 47); Галин чоловік став солдатом тут у Києві, тільки мусить який час в казармах жити (Л. Укр., V, 1956, 125); Навколо кам'яниці серед кущів та дерев виднілись дерев'яні казарми, де жили бійці та офіцери (Збан., Між.. людьми, 1955, 10); // заст. Житлове приміщення для робітників при заводах, фабриках і т. ін. Бурлаки вернулись до казарми, позабирали свої клунки, тихенько один за одним втекли (Н.-Лев., II, 1956, 202); Тут сорок літ тому ішли більшовики.. З робочих хиж і заводських казарм (Бажан, Роки, 1957, 214).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | казарма | казарми |
Родовий | казарми | казарм |
Давальний | казармі | казармам |
Знахідний | казарму | казарми |
Орудний | казармою | казармами |
Місцевий | на/у казармі | на/у казармах |
Кличний | казармо | казарми |