котрий
КОТРИЙ, а, е, займ. 1. пит. Який саме? Який за порядком? - В котрому вікні він сидів? - знов спитав Микола (Н.-Лев., II, 1956, 201); Дев'ять таких бочок, повних вина, повипинали боки і розляглись підковою.. попід стінами льоху. - Котре біле? - збудив тишу Йон (Коцюб., І, 1955, 242); - На пост? - Каленик смачно позіхнув. - А котра зараз година? (Гончар, III, 1959, 311); // Який із кількох? Котрий з вас поїде?
2. неознач. Один із кількох; який-небудь, будь-який. [Круста:] Анакреон старіший був над тебе в той час, коли складав веселі оди. От якби нам хто заспівав котру! (Л. Укр., II, 1951, 397); Треба ж все те оберігати, щоб у такій метушні хтось.. не поцупив котрої сулії (Кучер, Трудна любов, 1960, 165).
3. рідко. При повторенні на початку речень означав Один, другий. Дітвора, комаре біжить, котрого на руках несуть (Кв.-Осн., II, 1956, 124).
4. у знач. спол. сл. Те саме, що який. Онисько.. у своєму довгому кожусі, котрий трохи не волочився по землі, смішив дівчат (Мирний, III, 1954, 44); Хто зна, котре з них [світил медицини] має рацію (Л. Укр., V, 1956, 419); Чується.. Шум океану. Луною котрого ця річка Воркоче (Рильський, І, 1960, 185).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | котрий | котра | котре | котрі |
Родовий | котрого | котрої | котрого | котрих |
Давальний | котрому | котрій | котрому | котрим |
Знахідний | котрий, котрого | котру | котре | котрі, котрих |
Орудний | котрим | котрою | котрим | котрими |
Місцевий | на/у котрому, котрім | на/у котрій | на/у котрому, котрім | на/у котрих |