лібертаризм
ЛІБЕРТАРИЗМ, -у, ч. 1. Вчення, засноване на ідеях розрізнення права і закону; прихильники лібертаризму вказують на помилку представників теорії легізму. які ототожнювали право і закон, бо в такому його розумінні право не відрізнятиметься від системи законодавства, змістовно збігатиметься з волевиявленням держави і зрештою не дасть змоги розглядати право крізь призму свободи людини, а закон – як силу, призначену для захисту права. 2. Ідейно-політична течія, яка виступає як спадкоємець класичної ліберальної традиції (необмежена конкуренція у всіх сферах життя суспільства, крайній індивідуалізм, абсолютна свобода ринкових відносин, деетатизація суспільства). 3. Течія у західній педагогіці, що відкидає домінуючу роль держави в галузі освіти; прихильники лібертаризму вимагають скасування законодавства про обов'язкову освіту і надання права вирішувати питання про освіту дітей родині; в обов'язковому відвідуванні школи вони вбачають підрив незалежності особистості; прихильники лібертаризму висловлюються за розвиток форм альтернативної освіти під контролем родини, аж до навчання в домашніх умовах при фінансовій підтримці держави.