логографи
ЛОГОГРАФИ, -ів, мн. 1. Укладачі судових промов в Афінах (з кінця 5 ст. до н. е.) від імені клієнтів для особистих виступів сторін у суді. 2. Автори перших давньогрецьких писань історичного характеру – попередників історичних праць; обробляли місцеві усні перекази, легенди, хроніки тощо й викладали їх у формі прозаїчної розповіді.
логограф
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | логограф | логографи |
Родовий | логографа | логографів |
Давальний | логографові, логографу | логографам |
Знахідний | логографа | логографів |
Орудний | логографом | логографами |
Місцевий | на/у логографі, логографові | на/у логографах |
Кличний | логографе | логографи |