меццо-сопрано
МЕЦЦО-СОПРАНО, невідм. 1. с. Жіночий голос, середній за регістром. До конкурсів з класичного співу будуть допущені чоловічі голоси (тенор, баритон, бас) і жіночі (сопрано, меццо-сопрано, контральто) (Мист., 1, 1959, 45); У Стояна - тенор, а Марія Костянтинівна підбадьорилася й своїм меццо-сопрано, як оксамитом, стеле (Збірник про Кроп., 1955, 345).