мента
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Мента | Менти |
Родовий | Менти | Мент |
Давальний | Менті | Ментам |
Знахідний | Менту | Менти |
Орудний | Ментою | Ментами |
Місцевий | на/у Менті | на/у Ментах |
Кличний | Менто | Менти |
мент
МЕНТ, у, ч., розм. Дуже короткий проміжок часу; момент, миг. Море сліпило. Воно все розцвіталось срібними квітками. І хоч вік їх був коротенький, усього мент, але в той самий мент замість зів'ялої квітки розпускалася сотня нових (Коцюб., II, 1955, 290); У хаті на мент заніміло. Знадвору глухо ревла гарматами ніч (Головко, І, 1957, 66).
В один мент - дуже швидко, миттю, за хвилину. - Бувайте певні, в один мент запобіжу тому лиху (Вовчок, VI, 1956, 267).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мент | менти |
Родовий | мента | ментів |
Давальний | ментові, менту | ментам |
Знахідний | мента | ментів |
Орудний | ментом | ментами |
Місцевий | на/у менті | на/у ментах |
Кличний | менте | менти |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | мент | менти |
Родовий | менту | ментів |
Давальний | ментові, менту | ментам |
Знахідний | мент | менти |
Орудний | ментом | ментами |
Місцевий | на/у менті | на/у ментах |
Кличний | менте | менти |