нойз
НОЙЗ, -а, ч., муз. Музичний жанр, в якому використовуються різноманітні звуки (найчастіше штучного й техногенного походження), неприємні й навіть хворобливі для людського слуху; віднесення жанру "нойз" до музики досить суперечливе; формально, нойз походить від таких музичних напрямів, як індастріал і, зокрема, ембієнт; класичний нойз завжди позбавлений мелодії й музичного ритму і фактично виходить за межі поняття музики, проте у композиціях часто використовується вокал і голосові семпли у чистому або спотвореному вигляді; найбільшого поширення нойз отримав в Європі, Америці й особливо в Японії. <> Японський нойз – найбільш радикальний стиль індустріальної музики, що з'явився в Японії; музика відрізняється особливою концептуальністю й найбільш важка для сприйняття; композиції представляють собою чистий шум, зациклений або відносно хаотичний; музиканти, як правило, обмежують себе у виборі джерел шуму, що є частиною концепції.