обрідно
ОБРІДНО. Присл. до обрідний. Коло монастиря зеленіє вигін, суспіль засаджений обрідно акаціями (Н.-Лев., V, 1966, 194); // у знач. присудк. сл . - Здрастуйте! - привітався з дітьми бакенщик.. А чого ж це вас так обрідне? Либонь заспали? (Мокр., Острів.., 1961, 49); Вернувся Іван Люціанович з війни в сорок п 'ятому - пшениці обрідно, колоски замучені (Рад. Укр., 15.І 1964, 3).