очутитися
ОЧУТИТИСЯ, очучуся, очутишся, док., розм. 1. Прийти до пам'яті; опритомніти. Почали жінки бризкати їй в обличчя водою, аж поки вона очутилась (Гр., II, 1963, 430); Од холодної води, якою побризкали Кіндрата, він очутився (Панч, Гомон. Україна, 1954, 127).
2. Повернутися до стану душевної рівноваги. Ледве що очутилася я трохи по тяжкій утраті вашого батька, ледве припочила з великої фізичної втоми.., вже спав на мене цей новий смуток (Коб., II, 1956, 313).