ПІВ-ОБЛИЧЧЯ, невідм., с. Половина обличчя. Надія запнула голову великою сірою хусткою, затуливши нею пів-обличчя (Автом., Так народж. зорі, 1960, 30); - Бач, яка худенька, маленька, тільки очі на пів-обличчя - карі, гарні, чисті (Ю. Янов., Мир, 1956, 89).