пандейру
ПАНДЕЙРУ, невідм., ч., муз. Найновіший ударний інструмент, що використовується у самбі, із найбільш «повним» звуком; дуже схожий на традиційний бубон, що використовується багатьма народностями, у тому числі й африканськими; складається зі шматка шкіри, натягнутої на круглий обід, а по краях знаходяться парні металеві «блюдця»; євреї використовували цей інструмент в основному для релігійних церемоній; від також розповсюджений серед індуських, арабських та іберійських народів, у деяких місцевостях на ньому грають американці; спостерігається серед негрів Латинської Америки, особливо на Кубі, де пандейру є один з інструментів кубинської літургії Nago; цей інструмент збагачує мелодію, він також позначає ритм музики.
пандейра
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | пандейра | пандейри |
Родовий | пандейри | пандейр |
Давальний | пандейрі | пандейрам |
Знахідний | пандейру | пандейри |
Орудний | пандейрою | пандейрами |
Місцевий | на/у пандейрі | на/у пандейрах |
Кличний | пандейро | пандейри |