позбути
ПОЗБУТИ, уду, удеш, док., перех. Те саме, що позбутися. - Підождіть трохи, позбудуть панята батьківське добро, та раді будуть і наймичкам, аби їх хлібом годували! (Мирний, III, 1954, 232); Так загасли почування, Молодецтво одійшло. Ми старі душею стали, Серцем рано одцвіли, Почуватись перестали, Сил багацько позбули (Граб., І, 1959, 198); Він уже одну біду з голови позбув (Л. Укр., V, 1956, 351).