поклякнути
ПОКЛЯКНУТИ 1, ну, неш; мин. ч. покляк, ла, ло і поклякнув, нула, нуло; док. Втратити від холоду гнучкість, рухливість, чутливість (звичайно про руки, ноги, пальці); задубіти. - Самі вже, будь ласка, скрутіть [цигарочку], а то в мене чогось руки поклякли (Вас., І, 1959, 145); Ноги ще дужче обважніли, поклякли, ладні кожної хвилини зламатися в колінах і одмовитися слугувати надалі (Епік, Тв., 1958, 432).
ПОКЛЯКНУТИ2, ну, неш; мин. ч. покляк, ла, ло і поклякнув, нула, ло; док. Схилитися, пригнутися (про рослини). Не тільки жито - й пшениця поспіла, а ячмінь аж покляк (Мирний, IV, 1955, 247).