попанькати
ПОПАНЬКАТИ, аю, аєш, док. 1. перех. Панькати кого-небудь, потурати чиїмсь примхам, каверзуванням якийсь час.
2. перех. і неперех. Запобігливо догоджати кому-небудь якийсь час. - Дам, дам [чаю]! Ось тільки гітлерівця попанькаю. Денщика послав по вино, а я повинна бігати (Ю. Янов., І, 1954, 158).