поприщити
ПОПРИЩИТИ, ить, док., перех., безос., розм. Обкидати прищами. Чого це тебе так поприщило? (Сл. Гр.); - Бреши, Іване, та тільки до ладу, бо язик поприщить (Руд., Остання шабля, 1959, 171).
Щоб тобі (йому) поприщило, лайл. - побажання тому, хто пророкує щось недобре. [Панас:] А, щоб тобі, бісів Лахтійоне, добра не було! [Степанида:] Щоб йому поприщило! (Кроп., І, 1958, 136).