пороззявляти
ПОРОЗЗЯВЛЯТИ, яємо, яєте і рідко ПОРОЗЗЯВЛЮВАТИ, юємо, юєте, док., перех., розм. Роззявити (роти, пащі і т. ін.) (про людей, тварин). Пороззявляли роти та й дивляться (Сл. Гр.); Чайки, розморені спекою, схожі на курей; вони никають по мілині, пороззявлявши дзьоби (Горький, Опов., перекл. Хуторяна, 1948, 295).
@ Пороззявляти роти - те саме, що Роззявити рота (про багатьох) (див. роззявляти). Еней з ягою розглядали Всі дива там, які були, Роти свої пороззявляли І очі на лоби п'яли (Котл., І, 1952, 148); Коли чутка - буцім хоче [Максим] постоялий одкрити... Піщани зовсім роти пороззявляли (Мирний, І, 1949, 238); - Чого роти пороззявляли? - суворо знизує він їх [семінаристів] очима. - Зроду не бачили панночки?.. (Вас., І, 1959, 229); Яка земля, такі й люди. Вона сита, й вони ситі; вона голодна, й вони роти пороззявляли... (Мирний, І, 1949, 210); Пороззявляти роти (пельки і т. ін. ) на кого, зневажл. - те саме, що Роззявити рота (рідко пащу, хавку і т. ін. ) на кого (про всіх або багатьох) (див. роззявляти). - Коли б я не ходив у походи і не бив турків та татарву - ніколи не був би я гетьманом, і наша січова сіромашня тоді на мене пельки пороззявляла б, вимагаючи, щоб мою землю залічили до земель, які щороку розподіляють проміж зимівниками (Тулуб, Людолови, І, 1957, 87).