провірений
ПРОВІРЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до провірити. Струснув у пляшці розсип північної пшениці, На землях ленінградських провірений стократ (Бажан, Вибр., 1940, 133); // провірено, безос. присудк. сл . - Будьте спокійні , - сказав вкінці незнайомий , - все провірено, листи дійдуть до адресата (Кобр., Вибр., 1954, 210); Закон провірено літами, Вогнем, любов'ю і мечем - В новітніх планах - Ленін з нами, А ми, в дерзанні - з Іллічем (Нагн., Вибр., 1957, 198).