ПАНАЦЕЯ, ї, ж., книжн. Ліки у алхіміків, які нібито допомагають від усіх хвороб; // перен., ірон. Універсальний засіб, який нібито запобігає будь-якому лиху, зараджує при розв'язанні всіх проблем. - Новий лад принесе з собою також нове виховання, а по кількох генераціях будемо мати нове людство. - Еге ж, еге, все тілько якась панацея, якийсь таємничий еліксир на всі хороби (Фр., IV, 1950, 310); Грінченко в деяких творах навіть схильний розглядати труд як панацею у звільненні і відродженні народу, хоч разом з тим показує, як в умовах гнобительського ладу принижується й спотворюється чесна людська праця (Вітч., 12, 1963, 155).